покривити

Значення в інших словниках

1. покривити — покриви́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. покривити — -ривлю, -ривиш; мн. покривлять; док. 1》 перех. Зробити кривим; викривити, зігнути. || безос. || Перекосити від болю, невдоволення і т. ін. (перев. обличчя). || безос. 2》 неперех., перен. Учинити проти совісті, справедливості. Покривити душею. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. покривити — ПОКРИВИ́ТИ, ривлю́, ри́виш; мн. покри́влять; док. 1. кого, що. Зробити кривим; викривити, зігнути; // безос. Пальці .. страшно покривлені, так, що заскакували один на одного. Покривило йому їх, мабуть, унаслідок якоїсь хороби (Л. Словник української мови у 20 томах
4. покривити — криви́ти / покриви́ти душе́ю. Бути нещирим; лицемірити. Дівчина, не звикнувши кривити душею, нічого не відповіла настирливому залицяльникові (С. Добровольський); Ніколи я у ріднім слові Не кривив душею у житті (А. Фразеологічний словник української мови
5. покривити — ВИКРИВЛЯ́ТИ (робити що-небудь кривим, нерівним), СКРИ́ВЛЮВАТИ, СКРИВЛЯ́ТИ, КРИВИ́ТИ, ПЕРЕКРИВЛЯ́ТИ, ПЕРЕКРИ́ВЛЮВАТИ, ПЕРЕКО́ШУВАТИ, СКРУ́ЧУВАТИ рідше, ЛАМА́ТИ рідко. — Док. Словник синонімів української мови
6. покривити — ПОКРИВИ́ТИ, ривлю́, ри́виш; мн. покри́влять; док. 1. перех. Зробити кривим; викривити, зігнути; // безос. Пальці.. страшно покривлені, так, що заскакували один на одного. Покривило йому їх, мабуть, унаслідок якоїсь хороби (Март., Тв. Словник української мови в 11 томах