покірливо

Покірливо

нар. Покорно, смиренно, со смиреніемъ. Сповідаюсь вам щиро та покірливо. К. ЦН. 220.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покірливо — Присл. до покірливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. покірливо — покі́рливо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  3. покірливо — ПОКІ́РЛИВО. Присл. до покі́рливий. [Хор дівчат:] Горе тому, хто не склонить покірливо Гордеє чоло богині до ніг! (Леся Українка); Вона завсігди вигонить його вранці. Він покірливо йде і зачиня за собою двері (Б. Словник української мови у 20 томах
  4. покірливо — ПОКІ́РЛИВО. Присл. до покі́рливий. [Хор дівчат:] Горе тому, хто не склонить покірливо Гордеє чоло богині до ніг! (Л. Укр., І, 1951, 158); Вона завсігди вигонить його вранці. Він покірливо йде і зачиня за собою двері (Гр. Словник української мови в 11 томах