покірливо
покі́рливо
Присл. до покірливий.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- покірливо — покі́рливо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- покірливо — ПОКІ́РЛИВО. Присл. до покі́рливий. [Хор дівчат:] Горе тому, хто не склонить покірливо Гордеє чоло богині до ніг! (Леся Українка); Вона завсігди вигонить його вранці. Він покірливо йде і зачиня за собою двері (Б. Словник української мови у 20 томах
- покірливо — ПОКІ́РЛИВО. Присл. до покі́рливий. [Хор дівчат:] Горе тому, хто не склонить покірливо Гордеє чоло богині до ніг! (Л. Укр., І, 1951, 158); Вона завсігди вигонить його вранці. Він покірливо йде і зачиня за собою двері (Гр. Словник української мови в 11 томах
- покірливо — Покірливо нар. Покорно, смиренно, со смиреніемъ. Сповідаюсь вам щиро та покірливо. К. ЦН. 220. Словник української мови Грінченка