1. Словник української мови Грінченка

поладнати

Поладна́ти, -наю, -єш

гл. Поладить, сойтись. З товаришами, — хоть усе й москалі були, — зараз поладнав. Кв.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поладнати — -аю, -аєш, док. 1》 перех. і неперех. Док. до ладнати 1-5). 2》 перех. Те саме, що налагодити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. поладнати — поладна́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. поладнати — ПОЛАДНА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. що і без прям. дод. Док. до ладна́ти 1–5. Чи поладнають, чи зрозуміють уже один одного – ці двоє старих товаришів? (О. Ільченко); Ломить свій гнів і гордість чоловік, ще надіючись, що можна миром поладнати з паном (М. Словник української мови у 20 томах
  4. поладнати — ЛА́ГОДИТИ (усуваючи пошкодження, робити придатним для користування), ЛАДНА́ТИ, ЗАЛА́ГОДЖУВАТИ, СПРАВЛЯ́ТИ, ПОПРАВЛЯ́ТИ, ПРА́ВИТИ, ЛА́ДИТИ розм., НАПРАВЛЯ́ТИ розм., ОПРАВЛЯ́ТИ розм. рідко, ЛАТА́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  5. поладнати — ПОЛАДНА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. перех. і неперех. Док. до ладна́ти 1-5. Чи поладнають, чи зрозуміють уже один одного — ці двоє старих товаришів? (Ільч., Козацьк. роду.. Словник української мови в 11 томах