поладнати
поладна́ти
-аю, -аєш, док.
1》 перех. і неперех. Док. до ладнати 1-5).
2》 перех. Те саме, що налагодити.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поладнати — поладна́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- поладнати — ПОЛАДНА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. що і без прям. дод. Док. до ладна́ти 1–5. Чи поладнають, чи зрозуміють уже один одного – ці двоє старих товаришів? (О. Ільченко); Ломить свій гнів і гордість чоловік, ще надіючись, що можна миром поладнати з паном (М. Словник української мови у 20 томах
- поладнати — ЛА́ГОДИТИ (усуваючи пошкодження, робити придатним для користування), ЛАДНА́ТИ, ЗАЛА́ГОДЖУВАТИ, СПРАВЛЯ́ТИ, ПОПРАВЛЯ́ТИ, ПРА́ВИТИ, ЛА́ДИТИ розм., НАПРАВЛЯ́ТИ розм., ОПРАВЛЯ́ТИ розм. рідко, ЛАТА́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
- поладнати — ПОЛАДНА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. перех. і неперех. Док. до ладна́ти 1-5. Чи поладнають, чи зрозуміють уже один одного — ці двоє старих товаришів? (Ільч., Козацьк. роду.. Словник української мови в 11 томах
- поладнати — Поладна́ти, -наю, -єш гл. Поладить, сойтись. З товаришами, — хоть усе й москалі були, — зараз поладнав. Кв. Словник української мови Грінченка