1. Словник української мови Грінченка

полковниця

Полко́вниця, -ці

ж. Полковница. Шевч. 296. Молодая полковниця полковника просить. Грин. III. 417.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полковниця — -і, ж., розм. Дружина полковника. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. полковниця — полко́вниця іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  3. полковниця — ПОЛКО́ВНИЦЯ, і, ж., розм. Дружина полковника. [Варка:] Тислася наумисне туди, аж де пані стоять: посесорша, полковниця, попівни (М. Кропивницький); [Сусляєв(здивований):] Я думав, що ви... Словник української мови у 20 томах
  4. полковниця — ПОЛКО́ВНИЦЯ, і, ж., розм. Дружина полковника. [Варка:] Тислася наумисне туди, аж де пані стоять: посесорша, полковниця, попівни (Кроп. Словник української мови в 11 томах