1. Словник української мови Грінченка

полуничник

Полуничник, полунишник, -ка

м.

1) Стебель и листья клубники, клубничный кустикъ. Полуничнику багато, а ягід на йому нема.

2) Наливка на клубникѣ.

3) раст. Trifolium montanum L. ЗЮЗО. І. 139.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полуничник — -а, ч. 1》 Ділянка землі, засаджена кущами полуниць. 2》 Наливка, напій із полуниць. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. полуничник — полуни́чник іменник чоловічого роду ділянка землі, засаджена кущами полуниць; наливка Орфографічний словник української мови
  3. полуничник — ПОЛУНИ́ЧНИК, а, ч. 1. Ділянка землі, засаджена кущами полуниць. 2. Наливка, напій, пригот. з полуниць. Полуничник. Напій приготовляють так само, як і аґрусівку (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. полуничник — Полуни́чник, -ку; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. полуничник — ПОЛУНИ́ЧНИК, а, ч. 1. Ділянка землі, засаджена кущами полуниць. 2. Наливка, напій, пригот. з полуниць. Полуничник. Напій приготовляють так само, як і агрусівку (Укр. страви, 1957, 371). Словник української мови в 11 томах