1. Словник української мови Грінченка

польща

Польща, -щі

ж. Польша. Чуб. V. 35. Не за вас се діялось, — давно колись, як панувала на Вкраїні в-двійзі Польща і Московщина. МВ. І. 137.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Польща — По́льща іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. Польща — Держава у Центр. Європі, омивається Балтійським м.; низовинна (75% більш ніж 200 м н.р.м.); переважає льодовиковий та периглаціальний ландшафт; на пн. широка смуга озерних країв (Великопол., Поморське, Мазурське), розділена прадолинами, далі на пд. Універсальний словник-енциклопедія
  3. Польща — По́льща, -щі, -щі, -щею Правописний словник Голоскевича (1929 р.)