Польща

Держава у Центр. Європі, омивається Балтійським м.; низовинна (75% більш ніж 200 м н.р.м.); переважає льодовиковий та периглаціальний ландшафт; на пн. широка смуга озерних країв (Великопол., Поморське, Мазурське), розділена прадолинами, далі на пд. -моренні вис., рівнини з пагорбами та долини численних р. (Сілезька, Великопол., Мазовецька, Підляська низ.); г. (Зх. та Центр. Бескиди, Зх. Бєщади, Татри — найвищі у П., Судети з Карконошами) та вис. (Сілезька, Краківсько-Ченстоховська, Кєлецька зі Свєнтокшиськими г., Люблінська, Розточчя), які займають пд. частину П.; клімат помірний, теплий; 99,7% у басейні Балтійського м.; густа мережа рік; більше 9 тис. оз. площею понад 1 га; водосховища (Солінське, Влоцлавське), мінеральні джерела (Криниця, Кудова-Здруй, Івонич-Здруй), болота (найбільше — Бєбжанська улоговина); дефіцит води, особливо на Лодзькій височині та Катовіцькому плоскогір'ї. Держава з однорідним національним складом (національні меншини становлять бл. 1,5 млн., переважно українці, білоруси, німці) та віросповіданням (бл. 35 млн. римо-католиків); найбільша густота населення у Лодзькому та Катовіцькому воєводствах (750-600 мшк. на км2); міське населення 62%. Промислово-сільськогосподарська держава у фазі структурного переходу від планової до ринкової економіки; корисні копалини: кам'яне та буре вугілля, руди міді, цинку і свинцю, срібло, сірка, кам'яна сіль, гірські породи, нафта та природний газ; харчова (м'ясна, спиртова, молочна, цукрова, фруктово-овочева), паливно-енергетична (видобуток вугілля, переробка нафти, вугілля, електростанції), приладобудівна (устаткування для шахт, хіміч., будівельної промисловості, легкові автомобілі, вагони та локомотиви, судна, телевізори, побутові електротовари, кабель), хіміч. (штучні добрива, побутова хімія, ліки, косметика) промисловість, чорна та кольорова металургія (виплавка сталі, міді, цинку); текстильна, деревообробна промисловість, текстиль, цемент, скло; найбільший промисловий район — Верхньосілезький промисловий округ. 60% поверхні — земельні угіддя (орні грунти 46%), лісів 28%; у приватній власності понад 3/4 земельних угідь; триває процес переструктурування державних господарств; вирощування пшениці, жита, вівса, картоплі, цукрових буряків, ріпаку, фруктів та овочів; свинарство, розведення вел. рогатої худоби, овець та птиці; кінні заводи, рибальство (переважно морське). Залізниці (довж. сітки бл. 23 тис. км, найважливіші: Берлін-Познань-Варшава-Берестя, вугільна магістраль Тарновські г.-Ґдиня, гілки з Катовіц до Щецина та в Україну) та шосе (довж. доріг з твердим покриттям бл. 230 тис. км); найважливіші морські порти: торговельні Ґданськ, Щецин-Свиноуйсьцє, Ґдиня, пасажирський (пороми) Свиноуйсьцє; гол. міжнародний аеропорт Варшава-Окенцє. Мальовничі туристичні райони: узбережжя Балтійського м., Мазурський озерний край, Татри, Бескиди, Карконоші; м., які найчастіше відвідують: Варшава, Краків; зростає число закордонних туристів. Польща Польща. Рис. 2 Польща. Рис. 3

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Польща — По́льща іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. Польща — По́льща, -щі, -щі, -щею Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. польща — Польща, -щі ж. Польша. Чуб. V. 35. Не за вас се діялось, — давно колись, як панувала на Вкраїні в-двійзі Польща і Московщина. МВ. І. 137. Словник української мови Грінченка