Польща

По́льща

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Польща — Держава у Центр. Європі, омивається Балтійським м.; низовинна (75% більш ніж 200 м н.р.м.); переважає льодовиковий та периглаціальний ландшафт; на пн. широка смуга озерних країв (Великопол., Поморське, Мазурське), розділена прадолинами, далі на пд. Універсальний словник-енциклопедія
  2. Польща — По́льща, -щі, -щі, -щею Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. польща — Польща, -щі ж. Польша. Чуб. V. 35. Не за вас се діялось, — давно колись, як панувала на Вкраїні в-двійзі Польща і Московщина. МВ. І. 137. Словник української мови Грінченка