помирити
Помири́ти, -рю́, -риш
гл. Помирить. Може й Хмельницькому доведеться їх помирить. Стор. МПр. 89. Пійди лишень помири їх. ЗОЮР. І. 162.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- помирити — помири́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- помирити — -мирю, -мириш, док., перех. і без додатка. 1》 Відновити згоду, мирні стосунки між тими, хто посварився або ворогує один з одним. 2》 Спонукати терпляче зносити що-небудь, ставитися до когось; примирити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- помирити — ПОМИРИ́ТИ, мирю́, ми́риш, док., кого і без дод. 1. Відновити згоду, мирні стосунки між тими, хто посварився або ворогує один з одним. Словник української мови у 20 томах
- помирити — МИРИ́ТИ (відновлювати, встановлювати мирні стосунки між кимсь; змушувати терпимо ставитися до когось, чогось), ПРИМИРЯ́ТИ, ПРИМИ́РЮВАТИ, РОЗВО́ДИТИ, РОЗМИРЯ́ТИ, РОЗБОРОНЯ́ТИ, РОЗНІМА́ТИ (відновлювати мир, згоду між кимсь... Словник синонімів української мови
- помирити — ПОМИРИ́ТИ, мирю́, ми́риш, док., перех. і без додатка. 1. Відновити згоду, мирні стосунки між тими, хто посварився або ворогує один з одним. Словник української мови в 11 томах