помиритися
Помиритися, -рюся, -ришся
гл. Помириться. Не помиряться, як два коти над салом. Ном. № 4148.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- помиритися — помири́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- помиритися — [помиеритиес'а] -р'ус'а, -ириес':а, -ириец':а, -ир'ац':а; нак. -рис'а, -р'іц':а Орфоепічний словник української мови
- помиритися — -мирюся, -миришся, док. 1》 Припинити суперечки, ворожнечу або відновити добрі стосунки з ким-небудь. || Встановити добрі стосунки, згоду між собою. || Дійти згоди. 2》 Терпляче поставитися до чого-небудь небажаного; примиритися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- помиритися — ПОМИРИ́ТИСЯ, мирю́ся, ми́ришся, док., з ким. 1. Припинити суперечки, ворожнечу або відновити добрі стосунки з ким-небудь. У Кайдашевій хаті стала мирнота: свекруха помирилась з невісткою (І. Словник української мови у 20 томах
- помиритися — МИРИ́ТИСЯ (припиняти сварки, суперечки, ворожнечу з кимсь), ПРИМИРЯ́ТИСЯ, ПРИМИ́РЮВАТИСЯ, ЗАМИРЯ́ТИСЯ, ЗМИРЯ́ТИСЯ, ПЕРЕПРО́ШУВАТИСЯ розм. (налагоджувати мирні взаємостосунки, укладати мир); ГОДИ́ТИСЯ розм., ПОГОДЖА́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
- помиритися — ПОМИРИ́ТИСЯ, мирю́ся, ми́ришся, док. 1. Припинити суперечки, ворожнечу або відновити добрі стосунки з ким-небудь. У Кайдашевій хаті стала мирнота: свекруха помирилась з невісткою (Н. — Лев. Словник української мови в 11 томах