1. Словник української мови в 11 томах

помиритися

ПОМИРИ́ТИСЯ, мирю́ся, ми́ришся, док.

1. Припинити суперечки, ворожнечу або відновити добрі стосунки з ким-небудь.

У Кайдашевій хаті стала мирнота: свекруха помирилась з невісткою (Н. — Лев., II, 1956, 345);

— Зараз же мені, Прохоре, помирися з Вірою, і щоб у моїй хаті більше колотнечі не було, а був мир та спокій (Шиян, Баланда, 1957, 166);

*Образно. [Парвус:] Не може помиритись вода з олією (Л. Укр., II, 1951, 352);

// Встановити добрі стосунки, згоду між собою.

Зав’язалася спірка завзята… Не помирилися вперш молодята (Шер., Дружбою.., 1954, 24);

// Дійти згоди.

Помирилися всі на тому, щоб іти пішки (Гончар, Таврія, 1952, 14);

Помирились на тім, що дочка мусила зливати батькові на руки, доки він умивався (Ю. Янов., І, 1958, 156).

2. Терпляче поставитися до чого-небудь небажаного; примиритися.

Ну, що робити, прийдеться моїм шановним видавцям помиритися з невеликою стратою часу, що сталася не з моєї вини (Л. Укр., V, 1956, 297);

— Це була державна людина, — сказав урочисто вчитель, — яка не помирилася з соціальним ладом, вирішила змінити його революційним шляхом (Ю. Янов., II, 1954, 122).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. помиритися — помири́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. помиритися — [помиеритиес'а] -р'ус'а, -ириес':а, -ириец':а, -ир'ац':а; нак. -рис'а, -р'іц':а Орфоепічний словник української мови
  3. помиритися — -мирюся, -миришся, док. 1》 Припинити суперечки, ворожнечу або відновити добрі стосунки з ким-небудь. || Встановити добрі стосунки, згоду між собою. || Дійти згоди. 2》 Терпляче поставитися до чого-небудь небажаного; примиритися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. помиритися — ПОМИРИ́ТИСЯ, мирю́ся, ми́ришся, док., з ким. 1. Припинити суперечки, ворожнечу або відновити добрі стосунки з ким-небудь. У Кайдашевій хаті стала мирнота: свекруха помирилась з невісткою (І. Словник української мови у 20 томах
  5. помиритися — МИРИ́ТИСЯ (припиняти сварки, суперечки, ворожнечу з кимсь), ПРИМИРЯ́ТИСЯ, ПРИМИ́РЮВАТИСЯ, ЗАМИРЯ́ТИСЯ, ЗМИРЯ́ТИСЯ, ПЕРЕПРО́ШУВАТИСЯ розм. (налагоджувати мирні взаємостосунки, укладати мир); ГОДИ́ТИСЯ розм., ПОГОДЖА́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  6. помиритися — Помиритися, -рюся, -ришся гл. Помириться. Не помиряться, як два коти над салом. Ном. № 4148. Словник української мови Грінченка