1. Словник української мови Грінченка

поміть

По́міть, меті

ж. Кучка сжатаго, но еще не связаннаго въ снопы хлѣба. Збіжє на пометі. Вх. Зн. 52. см. помет.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поміть — По́міть: — купка зжатого, але ще не зв'язаного у сніп жита [I] — нехтування, зневага, упослідження (від помітуватися: нехтувати, мало цінити) [8] — «На поміть» (рівним шаром... Словник з творів Івана Франка
  2. поміть — -меті, ж., зах. Купка вижатого, але ще не зв'язаного у снопи хліба. Великий тлумачний словник сучасної мови