поміть
по́міть
-меті, ж., зах.
Купка вижатого, але ще не зв'язаного у снопи хліба.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поміть — По́міть: — купка зжатого, але ще не зв'язаного у сніп жита [I] — нехтування, зневага, упослідження (від помітуватися: нехтувати, мало цінити) [8] — «На поміть» (рівним шаром... Словник з творів Івана Франка
- поміть — По́міть, меті ж. Кучка сжатаго, но еще не связаннаго въ снопы хлѣба. Збіжє на пометі. Вх. Зн. 52. см. помет. Словник української мови Грінченка