1. Словник української мови Грінченка

понамучувати

Понамучувати, -чую, -єш

гл. Измучить, намучить (многихъ).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. понамучувати — понаму́чувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. понамучувати — ПОНАМУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, док., кого, що. Намучити багатьох, помучити довго кого-небудь. Словник української мови у 20 томах