1. Орфографічний словник української мови

понамучувати

понаму́чувати

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. понамучувати — ПОНАМУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, док., кого, що. Намучити багатьох, помучити довго кого-небудь. Словник української мови у 20 томах
  2. понамучувати — Понамучувати, -чую, -єш гл. Измучить, намучить (многихъ). Словник української мови Грінченка