пообкладати
Пообклада́ти, -да́ю, -єш
гл. Обложить (во множествѣ).
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пообкладати — пообклада́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- пообкладати — -аю, -аєш, док., перех. Обкласти кого-, що-небудь чимсь (про кожного з багатьох); обкласти кого-, що-небудь багатьма предметами. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пообкладати — ПООБКЛАДА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого – що. Обкласти кого-, що-небудь чимсь (про кожного з багатьох); обкласти кого-, що-небудь багатьма предметами. В селі стояв запах прілого моху, що ним дбайливі господарі пообкладали стіни хат (С. Словник української мови у 20 томах
- пообкладати — ПООБКЛАДА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Обкласти кого-, що-небудь чимсь (про кожного з багатьох); обкласти кого-, що-небудь багатьма предметами. В селі стояв запах прілого моху, що ним дбайливі господарі пообкладали стіни хат (Чорн., Потік.. Словник української мови в 11 томах