1. Великий тлумачний словник сучасної мови

пообкладати

пообклада́ти

-аю, -аєш, док., перех.

Обкласти кого-, що-небудь чимсь (про кожного з багатьох); обкласти кого-, що-небудь багатьма предметами.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пообкладати — пообклада́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пообкладати — ПООБКЛАДА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого – що. Обкласти кого-, що-небудь чимсь (про кожного з багатьох); обкласти кого-, що-небудь багатьма предметами. В селі стояв запах прілого моху, що ним дбайливі господарі пообкладали стіни хат (С. Словник української мови у 20 томах
  3. пообкладати — ПООБКЛАДА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Обкласти кого-, що-небудь чимсь (про кожного з багатьох); обкласти кого-, що-небудь багатьма предметами. В селі стояв запах прілого моху, що ним дбайливі господарі пообкладали стіни хат (Чорн., Потік.. Словник української мови в 11 томах
  4. пообкладати — Пообклада́ти, -да́ю, -єш гл. Обложить (во множествѣ). Словник української мови Грінченка