посиротити

Посироти́ти, -чу, -тиш

гл. Осиротить. Мил. 200. Драг. 179. Маленькії дітки та й посиротила. Чуб. V. 710.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посиротити — посироти́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. посиротити — -очу, -отиш, док., перех. Зробити сиротами дітей. || Забрати дітей у батьків або покинути батьків, залишивши їх самотніми. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. посиротити — ПОСИРОТИ́ТИ, очу́, оти́ш, док., кого. Зробити сиротами дітей. Так вже Бог милосердний не схотів посиротить моїх діточок (О. Стороженко); [Недоросток:] Мамо, що це ви собі надумали? Посиротить нас хочете? (С. Словник української мови у 20 томах
  4. посиротити — Посироти́ти, -рочу́, -роти́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. посиротити — ПОСИРОТИ́ТИ, очу́, оти́ш, док., перех. Зробити сиротами дітей. Так вже бог милосердний не схотів посиротить моїх діточок (Стор., І, 1957, 123); [Недоросток:] Мамо, що це ви собі надумали? Посиротить нас хочете? (Вас. Словник української мови в 11 томах