послужка

Послужка, -ки

ж. ум. отъ послуга.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. послужка — послу́жка іменник жіночого роду, істота служниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. послужка — -и, ж., заст. Служниця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. послужка — ПОСЛУ́ЖКА, и, ж., заст. Служниця. Свекор каже: невістко моя, Свекруха каже: послужка моя (П. Чубинський); У десять рокв її віддали на послужки до старої пані професорки (М. Ю. Тарновський). Словник української мови у 20 томах
  4. послужка — ПОСЛУ́ЖКА, и, ж., заст. Служниця. Свекор каже: невістко моя, Свекруха каже: послужка моя (Чуб., III, 1872, 282). Словник української мови в 11 томах