1. Словник української мови у 20 томах

послужка

ПОСЛУ́ЖКА, и, ж., заст.

Служниця.

Свекор каже: невістко моя, Свекруха каже: послужка моя (П. Чубинський);

У десять рокв її віддали на послужки до старої пані професорки (М. Ю. Тарновський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. послужка — послу́жка іменник жіночого роду, істота служниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. послужка — -и, ж., заст. Служниця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. послужка — ПОСЛУ́ЖКА, и, ж., заст. Служниця. Свекор каже: невістко моя, Свекруха каже: послужка моя (Чуб., III, 1872, 282). Словник української мови в 11 томах
  4. послужка — Послужка, -ки ж. ум. отъ послуга. Словник української мови Грінченка