1. Словник української мови у 20 томах

послужливий

ПОСЛУ́ЖЛИВИЙ, а, е.

Який охоче робить послуги, завжди готовий зробити послугу кому-небудь.

Під вікном промайнуло обличчя .. завжди тихого й послужливого Івана Сидоровича (П. Панч);

* Образно. Мусила стара мати, призвичаєна до тихого, скромного й патріархального життя, придивлятися зблизька тому [до того], що робила її донька на першім поверсі, слухати тисячні шепоти послужливих язиків і нарікань її нещасного чоловіка (І. Франко);

// Дуже ввічливий, уважний, привітний.

Вутанька прийшла в кінематограф в парі з воєнкомом. Чемний і послужливий, він, дарма що зупинився десь на приватній квартирі в знайомих, спеціально зайшов за нею, щоб супроводити її цього вечора (О. Гончар);

// Догідливий, запобігливий.

В польських умовах миру, які чимдуж інструктуються послужливими газетами, є одно, що примушує тільки знизувати плечима (В. Еллан-Блакитний);

// Який виражає догідливість, у якому проявляється запобігливість.

Мігалаке, що спочатку не помічав цих жертовних доказів обожування, тепер приймав з явним задоволенням Орисьчине хвилювання і запобігливі, послужливі відповіді (Ірина Вільде).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. послужливий — послу́жливий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. послужливий — Дуже чемний <�уважний, привітний>, охочий до послуг; НЕҐ. догідливий, запобігливий; прислужливий. Словник синонімів Караванського
  3. послужливий — -а, -е. Який охоче робить послуги, завжди готовий зробити послугу кому-небудь. || Дуже ввічливий, уважний, привітний. || Догідливий, запобігливий. || Який виражає догідливість, у якому проявляється запобігливість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. послужливий — ВВІ́ЧЛИВИЙ (УВІ́ЧЛИВИЙ) (який дотримується правил пристойності, виявляє уважність, люб'язність), ЧЕ́МНИЙ, ВИ́ХОВАНИЙ, ГРЕ́ЧНИЙ, КОРЕ́КТНИЙ, ДЕЛІКА́ТНИЙ, УВА́ЖНИЙ, ПРИВІ́ТНИЙ, ПРИВІ́ТЛИВИЙ, ШАНОБЛИ́ВИЙ, ЛЮБ'Я́ЗНИ́Й, ОБА́ЧНИЙ рідше, ОБХІ́ДЛИВИЙ рідше... Словник синонімів української мови
  5. послужливий — ПОСЛУ́ЖЛИВИЙ, а, е. Який охоче робить послуги, завжди готовий зробити послугу кому-небудь. Під вікном промайнуло обличчя колгоспного рахівника, завжди тихого й послужливого Івана Сидоровича (Панч, В дорозі, 1959, 111); *Образно. Словник української мови в 11 томах