1. Словник української мови Грінченка

постриг

По́стриг, -гу

м.

1) Постриженіе. Рк. Левиц.

2) Обрядовая стрижка ребенка въ первый разъ въ его жизни, когда ему исполнится годъ. Новомоск. у. Слов. Д. Эварн.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. постриг — по́стриг іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. постриг — див. постриження Словник церковно-обрядової термінології
  3. постриг — -у, ч. Церковний обряд посвячення в ченці (черниці), що супроводжується постриганням волосся. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. постриг — ПО́СТРИГ, у, ч. Церковний обряд посвячення в ченці (черниці), що супроводжується постриганням волосся. Вона уявляла собі, як вона стане черничкою, як вона в останній раз попрощається з матір'ю і піде під постриг, як на неї надінуть клобук... (І. Словник української мови у 20 томах
  5. постриг — взя́ти по́стриг. Стати ченцем або черницею. Там, у холодних, засніжених степах, і поховала чоловіка, а сама повернулася до Гетьманщини, немічна, хвора, мовчазна. Скоро й узяла великий постриг (М. Лазорський). Фразеологічний словник української мови
  6. постриг — ПО́СТРИГ, у, ч. Церковний обряд посвячення в ченці (черниці), що супроводжується постриганням волосся. Вона уявляла собі, як вона стане черничкою, як вона в останній раз попрощається з матір’ю і піде під постриг, як на неї надінуть клобук… (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах