постриг
ПО́СТРИГ, у, ч. Церковний обряд посвячення в ченці (черниці), що супроводжується постриганням волосся.
Вона уявляла собі, як вона стане черничкою, як вона в останній раз попрощається з матір’ю і піде під постриг, як на неї надінуть клобук… (Н.-Лев., IV, 1956, 184);
— Ох, яка була хороша [дівчина], Та як надівала Перед постригом на личко Чорне запинало! (Щог., Поезії, 1958, 92).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- постриг — по́стриг іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- постриг — див. постриження Словник церковно-обрядової термінології
- постриг — -у, ч. Церковний обряд посвячення в ченці (черниці), що супроводжується постриганням волосся. Великий тлумачний словник сучасної мови
- постриг — ПО́СТРИГ, у, ч. Церковний обряд посвячення в ченці (черниці), що супроводжується постриганням волосся. Вона уявляла собі, як вона стане черничкою, як вона в останній раз попрощається з матір'ю і піде під постриг, як на неї надінуть клобук... (І. Словник української мови у 20 томах
- постриг — взя́ти по́стриг. Стати ченцем або черницею. Там, у холодних, засніжених степах, і поховала чоловіка, а сама повернулася до Гетьманщини, немічна, хвора, мовчазна. Скоро й узяла великий постриг (М. Лазорський). Фразеологічний словник української мови
- постриг — По́стриг, -гу м. 1) Постриженіе. Рк. Левиц. 2) Обрядовая стрижка ребенка въ первый разъ въ его жизни, когда ему исполнится годъ. Новомоск. у. Слов. Д. Эварн. Словник української мови Грінченка