постриг

Значення в інших словниках

1. постриг — по́стриг іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. постриг — -у, ч. Церковний обряд посвячення в ченці (черниці), що супроводжується постриганням волосся. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. постриг — ПО́СТРИГ, у, ч. Церковний обряд посвячення в ченці (черниці), що супроводжується постриганням волосся. Вона уявляла собі, як вона стане черничкою, як вона в останній раз попрощається з матір'ю і піде під постриг, як на неї надінуть клобук... (І. Словник української мови у 20 томах
4. постриг — взя́ти по́стриг. Стати ченцем або черницею. Там, у холодних, засніжених степах, і поховала чоловіка, а сама повернулася до Гетьманщини, немічна, хвора, мовчазна. Скоро й узяла великий постриг (М. Лазорський). Фразеологічний словник української мови
5. постриг — ПО́СТРИГ, у, ч. Церковний обряд посвячення в ченці (черниці), що супроводжується постриганням волосся. Вона уявляла собі, як вона стане черничкою, як вона в останній раз попрощається з матір’ю і піде під постриг, як на неї надінуть клобук… (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
6. постриг — По́стриг, -гу м. 1) Постриженіе. Рк. Левиц. 2) Обрядовая стрижка ребенка въ первый разъ въ его жизни, когда ему исполнится годъ. Новомоск. у. Слов. Д. Эварн. Словник української мови Грінченка