постригати

пострига́ти

Здійснювати постриження; хрестовидно зрізати волосся на голові пострижуваного

Джерело: Словник церковно-обрядової термінології на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. постригати — пострига́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. постригати — Стригти, підстригати; (під одну гребінку) рівняти; (в ченці) посвячувати, приймати, віддавати; З. брати до війська; (у брехуни) пошивати. Словник синонімів Караванського
  3. постригати — -аю, -аєш, недок., постригти, -ижу, -ижеш, док., перех. 1》 Підрізуючи, робити коротшим або зрізувати зовсім (волосся, вовну і т. ін.). 2》 перев. у сполуч. зі сл. у ченці, у черниці і т. ін., церк. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. постригати — ПОСТРИГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОСТРИ́ГТИ, ижу́, иже́ш, док., кого, що. 1. Підрізуючи, робити коротшим або зрізувати зовсім (волосся, вовну і т. ін.). Словник української мови у 20 томах
  5. постригати — СТРИ́ГТИ (ножицями, машинкою і т. ін. зрізувати або підрізувати — волосся, вовну тощо), ОБСТРИГА́ТИ, ОСТРИГА́ТИ, ПОСТРИГА́ТИ, ЧИКРИ́ЖИТИ фам.; ПІДСТРИГА́ТИ, ПІДРІЗА́ТИ, ПІДРІ́ЗУВАТИ, ПІДТИНА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. постригати — ПОСТРИГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОСТРИ́ГТИ, ижу́, иже́ш, док., перех. 1. Підрізуючи, робити коротшим або зрізувати зовсім (волосся, вовну і т. ін.). Словник української мови в 11 томах