потакач
Потакач, -ча
м. Поддакивающій. Потакач тим. і живе, що язиком грає.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- потакач — потака́ч іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- потакач — див. покірний Словник синонімів Вусика
- потакач — -а, ч. Те саме, що потакайло. Великий тлумачний словник сучасної мови
- потакач — ПОТАКА́Ч, а́, ч., розм., заст. Те саме, що потака́йло. Потакач тим і живе, що язиком грає (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах