потакач
потака́ч
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- потакач — див. покірний Словник синонімів Вусика
- потакач — -а, ч. Те саме, що потакайло. Великий тлумачний словник сучасної мови
- потакач — ПОТАКА́Ч, а́, ч., розм., заст. Те саме, що потака́йло. Потакач тим і живе, що язиком грає (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
- потакач — Потакач, -ча м. Поддакивающій. Потакач тим. і живе, що язиком грає. Словник української мови Грінченка