потічок

Потічок, -чка

м. ум. отъ потік.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потічок — поті́чок іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. потічок — див. струмок Словник синонімів Вусика
  3. потічок — рідко поточок, -чка, ч. Зменш.-пестл. до потік 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. потічок — ПОТІ́ЧОК, рідко ПОТО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до поті́к 1, 2. Я пішов під міст, ліг на м'якій травиці та й задивився на потічок, як він булькотить, переливаючи воду з камінчиків на камінчики (І. Словник української мови у 20 томах
  5. потічок — СТРУМО́К (невеликий потік води — з джерела, після дощу, від танення снігу тощо), ПОТІ́ЧОК, РУЧА́Й, ТЕЧІЯ́ розм., СТРУ́МІНЬ рідше, ПОТО́ЧИНА діал. Як і завжди, не сумуючи, весело дзюрчить нижче ставка невтомний струмок (М. Словник синонімів української мови
  6. потічок — ПОТІ́ЧОК, рідко ПОТО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до поті́к 1, 2. Я пішов під міст, ліг на м’якій травиці та й задивився на потічок, як він булькотить, переливаючи воду з камінчиків на камінчики (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах