1. Словник синонімів української мови

потічок

СТРУМО́К (невеликий потік води — з джерела, після дощу, від танення снігу тощо), ПОТІ́ЧОК, РУЧА́Й, ТЕЧІЯ́ розм., СТРУ́МІНЬ рідше, ПОТО́ЧИНА діал. Як і завжди, не сумуючи, весело дзюрчить нижче ставка невтомний струмок (М. Стельмах); Весна вдарила така дружна й несподівана, що розтопила глибокі сніги, пробудила ручаї ще до того, як на ріках скресла крига (П. Загребельний); Біля потічка горобці пили воду (Григорій Тютюнник); Увесь яр був закиданий гіллястими вербами, неначе гніздами, понад тихою течією, що плинула з криниці до Росі (І. Нечуй-Левицький); А в поточині вода журчить та мечеться з каменя на камінь (Марко Черемшина). — Пор. 1. поті́к.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потічок — поті́чок іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. потічок — див. струмок Словник синонімів Вусика
  3. потічок — рідко поточок, -чка, ч. Зменш.-пестл. до потік 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. потічок — ПОТІ́ЧОК, рідко ПОТО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до поті́к 1, 2. Я пішов під міст, ліг на м'якій травиці та й задивився на потічок, як він булькотить, переливаючи воду з камінчиків на камінчики (І. Словник української мови у 20 томах
  5. потічок — ПОТІ́ЧОК, рідко ПОТО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до поті́к 1, 2. Я пішов під міст, ліг на м’якій травиці та й задивився на потічок, як він булькотить, переливаючи воду з камінчиків на камінчики (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  6. потічок — Потічок, -чка м. ум. отъ потік. Словник української мови Грінченка