похмуро

Похмуро

нар. Угрюмо. Якось похмуро озирались вони. Стор. МПр. 50.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. похмуро — похму́ро прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. похмуро — див. хмарно; хмуро Словник синонімів Вусика
  3. похмуро — Присл. до похмурий. || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. похмуро — ПОХМУ́РО. Присл. до похму́рий. Невеличка скибка місяця похмуро освітлювала вихідців з того світу (О. Стороженко); Тьмяно освітлена кімната виглядала незатишно й похмуро (Л. Словник української мови у 20 томах
  5. похмуро — ПОХМУ́РО. Присл. до похму́рий. Невеличка скибка місяця похмуро освітлювала вихідців з того світу (Стор., І, 1957, 342); Тьмяно освітлена кімната виглядала незатишно й похмуро (Дмит. Словник української мови в 11 томах