похмуро
Похмуро
нар. Угрюмо. Якось похмуро озирались вони. Стор. МПр. 50.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- похмуро — похму́ро прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- похмуро — див. хмарно; хмуро Словник синонімів Вусика
- похмуро — Присл. до похмурий. || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- похмуро — ПОХМУ́РО. Присл. до похму́рий. Невеличка скибка місяця похмуро освітлювала вихідців з того світу (О. Стороженко); Тьмяно освітлена кімната виглядала незатишно й похмуро (Л. Словник української мови у 20 томах
- похмуро — ПОХМУ́РО. Присл. до похму́рий. Невеличка скибка місяця похмуро освітлювала вихідців з того світу (Стор., І, 1957, 342); Тьмяно освітлена кімната виглядала незатишно й похмуро (Дмит. Словник української мови в 11 томах