почистити

Почистити, -щу, -стиш

гл. Почистить.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. почистити — почи́стити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. почистити — -ищу, -истиш, перех. Док. до чистити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. почистити — ПОЧИ́СТИТИ, и́щу, и́стиш, кого, що. Док. до чи́стити. І вони, почистивши трохи свою молдуванську, заболочену вчора одежу, не гаючись, подались у дорогу (М. Коцюбинський); – А чобіт і досі не почистила?... Словник української мови у 20 томах
  4. почистити — ЧИ́СТИТИ (зрізати, знімати шкірку, лушпайку тощо), ОБЧИЩА́ТИ, ОЧИЩА́ТИ (ОЧИ́ЩУВАТИ рідше), ОБЛУ́ПЛЮВАТИ, ТЕРЕБИ́ТИ розм., ОБТЕРІ́БЛЮВАТИ діал.; ОББИРА́ТИ, ОБИРА́ТИ рідше (шкаралупу, лушпиння тощо). — Док. Словник синонімів української мови
  5. почистити — Почи́стити, -чи́щу, -чи́стиш; почи́сть, -чи́стьмо, -чи́стьте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. почистити — ПОЧИ́СТИТИ, и́щу, и́стиш, перех. Док. до чи́стити. І вони, почистивши трохи свою молдуванську, заболочену вчора одежу, не гаючись, подались у дорогу (Коцюб., І, 1955, 352); — А чобіт і досі не почистила?... Словник української мови в 11 томах