1. Словник української мови у 20 томах

почистити

ПОЧИ́СТИТИ, и́щу, и́стиш, кого, що.

Док. до чи́стити.

І вони, почистивши трохи свою молдуванську, заболочену вчора одежу, не гаючись, подались у дорогу (М. Коцюбинський);

– А чобіт і досі не почистила? – гукнув пан з кімнати (Панас Мирний);

Пошпортала [Катерина] ще біля квітів, почистила ліхтарі (Ірина Вільде);

Птиця почистила синії крила (А. Малишко);

– Пробач, Миколо. Вже почистили [полк], – доповів Тишлер. – Тридцять чоловік вигнали з полку і десятьох відправили в трибунал (О. Довженко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. почистити — почи́стити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. почистити — -ищу, -истиш, перех. Док. до чистити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. почистити — ЧИ́СТИТИ (зрізати, знімати шкірку, лушпайку тощо), ОБЧИЩА́ТИ, ОЧИЩА́ТИ (ОЧИ́ЩУВАТИ рідше), ОБЛУ́ПЛЮВАТИ, ТЕРЕБИ́ТИ розм., ОБТЕРІ́БЛЮВАТИ діал.; ОББИРА́ТИ, ОБИРА́ТИ рідше (шкаралупу, лушпиння тощо). — Док. Словник синонімів української мови
  4. почистити — Почи́стити, -чи́щу, -чи́стиш; почи́сть, -чи́стьмо, -чи́стьте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. почистити — ПОЧИ́СТИТИ, и́щу, и́стиш, перех. Док. до чи́стити. І вони, почистивши трохи свою молдуванську, заболочену вчора одежу, не гаючись, подались у дорогу (Коцюб., І, 1955, 352); — А чобіт і досі не почистила?... Словник української мови в 11 томах
  6. почистити — Почистити, -щу, -стиш гл. Почистить. Словник української мови Грінченка