почистити

ЧИ́СТИТИ (зрізати, знімати шкірку, лушпайку тощо), ОБЧИЩА́ТИ, ОЧИЩА́ТИ (ОЧИ́ЩУВАТИ рідше), ОБЛУ́ПЛЮВАТИ, ТЕРЕБИ́ТИ розм., ОБТЕРІ́БЛЮВАТИ діал.; ОББИРА́ТИ, ОБИРА́ТИ рідше (шкаралупу, лушпиння тощо). — Док.: почи́стити, обчи́стити, очи́стити, облупи́ти, обтереби́ти, обібра́ти. Уляна чистила картоплю, все ще надіючись на допомогу невістки (Григорій Тютюнник); Він не чистив тарані, як Івась, а з цілої кусав шматки, випльовуючи луску з рота (Панас Мирний); "Кумпан" сидів у кухні за столом, покритим картатою цератою, хукаючи на пальці, обчищав з мундирів щойно зварену картоплю (П. Загребельний); Дубковський мовчки вихопив.. гарячу картоплину з миски і почав облуплювати її (Л. Первомайський); Картопля була в лушпинні, її треба було теребити (І. Франко); Фросина мовчить. Оббирає бараболю на завтра (Є. Гуцало).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. почистити — почи́стити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. почистити — -ищу, -истиш, перех. Док. до чистити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. почистити — ПОЧИ́СТИТИ, и́щу, и́стиш, кого, що. Док. до чи́стити. І вони, почистивши трохи свою молдуванську, заболочену вчора одежу, не гаючись, подались у дорогу (М. Коцюбинський); – А чобіт і досі не почистила?... Словник української мови у 20 томах
  4. почистити — Почи́стити, -чи́щу, -чи́стиш; почи́сть, -чи́стьмо, -чи́стьте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. почистити — ПОЧИ́СТИТИ, и́щу, и́стиш, перех. Док. до чи́стити. І вони, почистивши трохи свою молдуванську, заболочену вчора одежу, не гаючись, подались у дорогу (Коцюб., І, 1955, 352); — А чобіт і досі не почистила?... Словник української мови в 11 томах
  6. почистити — Почистити, -щу, -стиш гл. Почистить. Словник української мови Грінченка