предок

Значення в інших словниках

1. предок — Що означають іменники предок і пращур, а що – потомок та нащадок? Предок – 1. Старший родич по висхідній лінії з боку матері чи батька (звичайно старіший за діда, бабу). «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
2. предок — пре́док іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
3. предок — ПРАЩУР; мн. ПРЕДКИ, ПРАЩУРИ, колишні покоління. Словник синонімів Караванського
4. предок — [предок] -дка, ор. -дком, м. (на) -дков'і/ -дку, мн. -дкие, -дк'іў Орфоепічний словник української мови
5. предок — -дка, ч. 1》 Старший родич по висхідній лінії з боку матері чи батька (звичайно старіший за діда, бабу). || Той, від кого веде початок рід. || Родоначальник якогось виду або роду (про тварин). 2》 перев. мн. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. предок — ПРЕ́ДОК, дка, ч. 1. Старший родич по висхідній лінії з боку матері або батька (звичайно старіший за діда, бабу). В бібліотеці, повній старих книжок, висять портрети поважних предків (М. Коцюбинський); Предків я знав по пальцях – до мого діда включно (Ю. Словник української мови у 20 томах
7. предок — з ді́да-пра́діда (з ді́да й пра́діда). 1. Споконвіку, одвічно. Прийшли двоногі звірі — убили матір, пограбували, спалили, в руїни перетворили його з діда-прадіда рідну землю (А. Головко); Хлібом-сіллю ми зустрічаємо дорогих гостей. Фразеологічний словник української мови
8. предок — ПРЕ́ДКИ перев. мн. (старші родичі по висхідній лінії з боку матері або батька; ті, від кого веде свій початок рід), ДІДИ́, БАТЬКИ́, ПРА́ДІДИ, ПРАБАТЬКИ, ПРА́ЩУРИ, ПРАРО́ДИЧІ, ПРАПРЕ́ДКИ підсил., ПРАПРА́ДІДИ підсил., ПРАПРА́ЩУРИ підсил., ПРАОТЦІ́ заст. Словник синонімів української мови
9. предок — ПРЕ́ДОК, дка, ч. 1. Старший родич по висхідній лінії з боку матері або батька (звичайно старіший за діда, бабу). В бібліотеці, повній старих книжок, висять портрети поважних предків (Коцюб. Словник української мови в 11 томах