1. Словник української мови Грінченка

преподобниця

Преподо́бниця, -ці

ж.

1) Преподобная, праведная, святая. Левиц. І. 287.

2) Красавица. Як була я молодою преподобницею, повісила хвартушину над віконницею. Ном. № 12546.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. преподобниця — преподо́бниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. преподобниця — див. горілка Словник синонімів Вусика
  3. преподобниця — -і, ж. 1》 Жін. до преподобник. 2》 Красуня. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. преподобниця — ПРЕПОДО́БНИЦЯ, і, ж., рел. Жін. до преподо́бник. – Ми й без того в цих патріархальних сукнях поставали схожі на якихсь святих преподобниць! (І. Нечуй-Левицький); // ірон. Словник української мови у 20 томах
  5. преподобниця — ПРЕПОДО́БНИЦЯ, і, ж., рел. Жін. до преподо́бник. — Ми й без того в цих патріархальних сукнях поставали схожі на якихсь святих преподобниць! (Н.-Лев., І, 1956, 196); // ірон. Словник української мови в 11 томах