преподобниця
преподо́бниця
-і, ж.
1》 Жін. до преподобник.
2》 Красуня.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- преподобниця — преподо́бниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- преподобниця — див. горілка Словник синонімів Вусика
- преподобниця — ПРЕПОДО́БНИЦЯ, і, ж., рел. Жін. до преподо́бник. – Ми й без того в цих патріархальних сукнях поставали схожі на якихсь святих преподобниць! (І. Нечуй-Левицький); // ірон. Словник української мови у 20 томах
- преподобниця — ПРЕПОДО́БНИЦЯ, і, ж., рел. Жін. до преподо́бник. — Ми й без того в цих патріархальних сукнях поставали схожі на якихсь святих преподобниць! (Н.-Лев., І, 1956, 196); // ірон. Словник української мови в 11 томах
- преподобниця — Преподо́бниця, -ці ж. 1) Преподобная, праведная, святая. Левиц. І. 287. 2) Красавица. Як була я молодою преподобницею, повісила хвартушину над віконницею. Ном. № 12546. Словник української мови Грінченка