1. Словник української мови Грінченка

приголублювати

Приголублювати, -люю, -єш

сов. в. приголубити, -блю, -биш, гл. Ласкать, приласкать, приголубить. До кого я пригорнуся і хто приголубить, коли тепер нема того, який мене любить. Котл. Н. П. 340. А ще гірше, як хто кого любить. Любить, любить та й не приголубить. Чуб. V. 298.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приголублювати — приголу́блювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. приголублювати — див. пестити; пиячити; прихиляти Словник синонімів Вусика
  3. приголублювати — -юю, -юєш, недок., приголубити, -блю, -биш; мн. приголублять; док., перех. і без додатка. Проявляючи ніжність, ласку, пестити кого-небудь; голубити. || чим. Пестити словом, поглядом і т. ін. || у сполуч. зі сл. до себе, до серця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. приголублювати — ПРИГОЛУ́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИГОЛУ́БИТИ, блю, биш; мн. приголу́блять; док., кого і без дод. Проявляючи ніжність, ласку, пестити кого-небудь; голубити. Тільки й знає [Левко], що приголублює свою Ївгу (Г. Словник української мови у 20 томах
  5. приголублювати — ПРИТИСКА́ТИ (ПРИТИ́СКУВАТИ) (із зусиллям, налягаючи, щільно прикладати кого-, що-небудь до когось, чогось), ПРИТУЛЯ́ТИ (ПРИТУ́ЛЮВАТИ рідко), ТУЛИ́ТИ, ПРИГОРТА́ТИ, ГОРНУ́ТИ, ПРИПИРА́ТИ, ПРИПИНА́ТИ, ПРИПЛЮ́ЩУВАТИ, ПРИЧА́ВЛЮВАТИ, ПРИЩУ́ЛЮВАТИ... Словник синонімів української мови
  6. приголублювати — ПРИГОЛУ́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИГОЛУ́БИТИ, блю, биш; мн. приголу́блять; док., перех. і без додатка. Проявляючи ніжність, ласку, пестити кого-небудь; голубити. Тільки й знає [Левко], що приголублює свою Ївгу (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах