приділяти
Приділя́ти, -ля́ю, -єш
сов. в. приділи́ти, -лю́, -лиш, гл. Опредѣлять, опредѣлить, назначать, назначить. Діточкам моїм пан щось приділить за мою смерть. МВ. (О. 1862. I. 104).
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- приділяти — приділя́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- приділяти — -яю, -яєш, недок., приділити, -ділю, -ділиш, док., перех. 1》 кому, чому, для кого – чого.Віддавати, присвячувати кому-, чому-небудь певний час. || тільки кому, чому. Надавати певне місце кому-, чому-небудь у розповіді, літературному творі і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- приділяти — ПРИДІЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПРИДІЛИ́ТИ, ділю́, ді́лиш, док., що. 1. кому, чому, для кого – чого. Віддавати, присвячувати кому-, чому-небудь певний час. – Двадцять пострілів за хвилину – це вже непогано для першого дня. Частіше практикуйтесь. Словник української мови у 20 томах
- приділяти — ДАВА́ТИ (кому-небудь для тимчасового або постійного користування), ВІДДАВА́ТИ, ВІДВО́ДИТИ, ПРИДІЛЯ́ТИ розм.; НАДАВА́ТИ (перев. слово, право користування, допомогу); ЗДАВА́ТИ (на чийсь розсуд, у чиєсь розпорядження). — Док. Словник синонімів української мови
- приділяти — ПРИДІЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПРИДІЛИ́ТИ, ділю́, ді́лиш, док., перех. 1. кому, чому, для кого — чого. Віддавати, присвячувати кому-, чому-небудь певний час. — Двадцять пострілів за хвилину — це вже непогано для першого дня. Частіше практикуйтесь. Словник української мови в 11 томах