приділяти

приділя́ти

-яю, -яєш, недок., приділити, -ділю, -ділиш, док., перех.

1》 кому, чому, для когочого.Віддавати, присвячувати кому-, чому-небудь певний час.

|| тільки кому, чому. Надавати певне місце кому-, чому-небудь у розповіді, літературному творі і т. ін. Приділяти багато уваги.

2》 розм. Наділяти кого-небудь чимсь, віддавати що-небудь у чиєсь володіння.

|| Розподіляти щось між ким-небудь, призначати кому-небудь.

3》 розм. Влаштовувати, призначати на яку-небудь роботу, посаду і т. ін.

|| Віддавати в солдати, у школу і т. ін.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приділяти — приділя́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. приділяти — ПРИДІЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПРИДІЛИ́ТИ, ділю́, ді́лиш, док., що. 1. кому, чому, для кого – чого. Віддавати, присвячувати кому-, чому-небудь певний час. – Двадцять пострілів за хвилину – це вже непогано для першого дня. Частіше практикуйтесь. Словник української мови у 20 томах
  3. приділяти — ДАВА́ТИ (кому-небудь для тимчасового або постійного користування), ВІДДАВА́ТИ, ВІДВО́ДИТИ, ПРИДІЛЯ́ТИ розм.; НАДАВА́ТИ (перев. слово, право користування, допомогу); ЗДАВА́ТИ (на чийсь розсуд, у чиєсь розпорядження). — Док. Словник синонімів української мови
  4. приділяти — ПРИДІЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПРИДІЛИ́ТИ, ділю́, ді́лиш, док., перех. 1. кому, чому, для кого — чого. Віддавати, присвячувати кому-, чому-небудь певний час. — Двадцять пострілів за хвилину — це вже непогано для першого дня. Частіше практикуйтесь. Словник української мови в 11 томах
  5. приділяти — Приділя́ти, -ля́ю, -єш сов. в. приділи́ти, -лю́, -лиш, гл. Опредѣлять, опредѣлить, назначать, назначить. Діточкам моїм пан щось приділить за мою смерть. МВ. (О. 1862. I. 104). Словник української мови Грінченка