приділяти

ПРИДІЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПРИДІЛИ́ТИ, ділю́, ді́лиш, док., що.

1. кому, чому, для кого – чого. Віддавати, присвячувати кому-, чому-небудь певний час.

– Двадцять пострілів за хвилину – це вже непогано для першого дня. Частіше практикуйтесь. Кожного дня приділяйте для цього годину (І. Багмут);

Проте синові він не міг приділити багато часу й часто навіть тижнями не бачив його: то поїде до центру, то сидить у глибинах району, допомагаючи відсталим (М. Хвильовий);

// тільки кому, чому. Надавати певне місце кому-, чому-небудь у розповіді, літературному творі і т. ін.

В оповіданні .. автор приділяє епізодичне місце вчителеві (О. Донченко).

2. розм. Наділяти кого-небудь чимсь, віддавати що-небудь у чиєсь володіння.

– Діточкам моїм пан щось приділить за мою смерть (Марко Вовчок);

[Чирва:] Хто має [хліб], той нехай дає. А хто не має, то ще й йому повинні приділити якийсь пуд... (І. Микитенко);

Землі нам приділили, хазяїнувати ми почали (В. Кучер);

// Розподіляти щось між ким-небудь, призначати кому-небудь.

– Ми вже без вас, пані, відбули конференцію і приділили поодинокі [окремі] класи (Уляна Кравченко);

Записавши всіх, шафар кожному приділив роботу (Н. Кобринська).

3. без прям. дод., розм. Влаштовувати, призначати на яку-небудь роботу, посаду і т. ін.

[Христя:] А де ж наша Сохвія? Чи ти приділив її куди? (М. Кропивницький);

Панаса Кривого, що жив край села, Мертвяк приділив робити до смолокурні (З. Тулуб);

// Віддавати в солдати, у школу і т. ін.

Хочуть вони тебе Та в полон забрати, У полон забрати, Приділить в солдати (з думи);

Батько .. радий, що приділив його до школи (С. Добровольський).

(1) Приділя́ти / приділи́ти ува́гу (бага́то ува́ги) кому, чому – виділяти кого-, що-небудь як об'єкт особливої уваги.

В сім'ї Кільчевських Сірко був бажаним гостем. Особливу увагу йому приділяла Євдокія Іванівна (І. Сенченко);

Варто в пожовтневому періоді назвати переклад [“Слова о полку Ігоревім”] Наталі Забіли і своєрідний переспів “Плачу Ярославни”, зроблений Андрієм Малишком. Приділили увагу цьому безсмертному творові й інші наші поети (М. Рильський);

Як то приємно для батька, коли його синові приділяють багато .. уваги і дивуються його успіхам (Григорій Тютюнник).