1. Словник української мови Грінченка

прикидати

Прикида́ти, -да́ю, -єш

сов. в. прикинути, -ну, -неш, гл.

1) Прикидать, прикинуть, прибавить. До усякого місяця треба б було прикинути по скільки днів, щоб вийшло 12 місяців за ввесь рік. Ком. І. 38.

2) Примѣрять, примѣрить, сравнить.

3) Возвращать, возвратить, забраковавъ, сдѣланное, купленное. Позвав Кузьму Трохимовича та й поєднав його, щоб списав йому салдати, та щоб такий, як живий був, щоб і горобці боялися: «а буде яка хват, прикину, кае, тобі». Єв. І. 9. Отак людям купувати! Як напалась: набери та і набери мені в базарі на попередник. Я набрала, а вона й не схотіла брати, а мені прикинула: не таке каже. Черн. у.

4) — слівце. Ввернуть словцо. Левиц. Пов. 116.

5) — пеню. Взвести бѣду, напраслину. Ще скажуть, що я вас отруїв та прикинуть пеню, що й копою не одбудеш. Кв.

---------------

Прикидати, -даю, -єш

гл. Набросать сверху надъ чѣмъ. Закопає було добре в ямі та хащем прикидає. КС. 1884. VIII. 720.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прикидати — прики́дати дієслово доконаного виду прикида́ти 1 дієслово недоконаного виду прикривати прикида́ти 2 дієслово недоконаного виду додавати прикида́ти 3 дієслово недоконаного виду визначати кількість Орфографічний словник української мови
  2. прикидати — див. кидати Словник синонімів Вусика
  3. прикидати — див. прикидати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. прикидати — ПРИКИДА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ПРИКИ́ДАТИ, аю, аєш, док., кого, що. Кидаючи що-небудь, покривати когось, щось. Єрмілов тепер знадвору закриває вихід, прикидає дошку снігом (Я. Словник української мови у 20 томах
  5. прикидати — Аю, -аєш, недок., прикинути, -ну, -неш, док. 1. Уявляти. Прикинь — колонія на Марсі імені Таліти Кум!!!!! (Інтернет). Прикиньте, я тут цілими днями сиджу один, втикаю в цю філософію (С. Пиркало). Словник сучасного українського сленгу
  6. прикидати — прикида́ти / прики́нути в голові́ (в думка́х, ду́мкою і т. ін.) що. 1. Уявляти план якоїсь дії, розмірковувати над чимсь. Дзелендзік прикидав собі в голові, як краще замінувати ту дорогу, щоб не пропустити жодного фашиста (Ю. Фразеологічний словник української мови
  7. прикидати — ПОКРИВА́ТИ що (закривати чимсь зверху; утворювати якесь покриття), УКРИВА́ТИ (ВКРИВА́ТИ), КРИ́ТИ, ОКРИВА́ТИ рідше, ОПОВИВА́ТИ, ОБТЯГА́ТИ (ОБТЯ́ГУВАТИ), ОБШИВА́ТИ, ОББИВА́ТИ (якимсь матеріалом, закріплюючи його); УШИВА́ТИ (ВШИВА́ТИ) (перев. Словник синонімів української мови
  8. прикидати — Прикида́ти, -да́ю, -да́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. прикидати — ПРИКИ́ДАТИ див. прикида́ти¹. ПРИКИДАТИ, аю, аєш, недок., ПРИКИДАТИ, аю, аєш, док., перех. Кидаючи що-небудь, покривати когось, щось. Єрмілов тепер знадвору закриває вихід, прикидає дошку снігом (Грим., Кавалер.. Словник української мови в 11 томах