прикорочати
Прикороча́ти, -ча́ю, -єш, сов. с прикороти́ти, -чу́, -ти́ш
гл. Укорачивать, укоротить.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прикорочати — прикороча́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- прикорочати — і прикоротати, -аю, -аєш, недок., прикоротити, -очу, -отиш, док., перех., розм. 1》 Те саме, що укорочувати. 2》 кого, перен., діал.Приборкувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прикорочати — ПРИКОРОЧА́ТИ, ПРИКОРОТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИКОРОТИ́ТИ, очу́, о́тиш, док., що, розм. 1. Те саме, що укоро́чувати. Кінь зробив великий стрибок – наче хотів скинути їздця. Всі шарахнули врозтіч. Але Григорій Іванович гукнув: “Не балуй!... Словник української мови у 20 томах
- прикорочати — ПРИБО́РКАТИ (підкорити своєму впливові, закликати до порядку якусь людину, перев. непокірну або небезпечну для інших), ПРИКРУТИ́ТИ, УГАМУВА́ТИ (ВГАМУВА́ТИ), УПОКО́РИТИ (ВПОКО́РИТИ), УКО́СЬКАТИ (ВКО́СЬКАТИ) розм., ОГО́ВТАТИ (ОБГО́ВТАТИ) розм. Словник синонімів української мови
- прикорочати — ПРИКОРОЧА́ТИ і ПРИКОРОТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИКОРОТИ́ТИ, очу́, о́тиш, док., перех., розм. 1. Те саме, що укоро́чувати. Кінь зробив великий стрибок — наче хотів скинути їздця. Всі шарахнули врозтіч. Але Григорій Іванович гукнув: «Не балуй!... Словник української мови в 11 томах