1. Словник синонімів української мови

прикорочати

ПРИБО́РКАТИ (підкорити своєму впливові, закликати до порядку якусь людину, перев. непокірну або небезпечну для інших), ПРИКРУТИ́ТИ, УГАМУВА́ТИ (ВГАМУВА́ТИ), УПОКО́РИТИ (ВПОКО́РИТИ), УКО́СЬКАТИ (ВКО́СЬКАТИ) розм., ОГО́ВТАТИ (ОБГО́ВТАТИ) розм., ЗАГНУЗДА́ТИ розм., СТРИНО́ЖИТИ розм., ПРИКОРОТИ́ТИ діал., УСКРОМИ́ТИ діал. — Недок.: прибо́ркувати, прикру́чувати, угамо́вувати (вгамо́вувати), упоко́рювати (впоко́рювати), уко́ськувати (вко́ськувати), ого́втувати (обго́втувати), гнузда́ти, загну́здувати, прикороча́ти (прикорота́ти). Приборкавши (після шлюбу) набагато старшого Данила, Олена повеселішала, стала найбалакучішою в селі жінкою (Р. Андріяшик); — Він не людей прикрутив, а ледарів та отих шабашників, що в гарячу пору роботу кидають (В. Кучер); — Вгамувати таких язикатих, як ти, примусити тебе працювати без галасу, без сторонніх розмов — що ж у цьому поганого? (Ю. Шовкопляс); Він.. чимраз тяжчі невдачі і страти наводив на Германа, упокорював того товстенького, спокійного, мов муром обведеного багача (І. Франко); (Круста:) Які тепер нахабні плебеї стали. Розпустилась чернь. Пора б укоськати (Леся Українка); Савка вміє підійти до заробітчанина, зуміє стриножити його... (О. Гончар); — Може б, його як прикоротили або просто до криміналу замкнули (І. Франко); Він думав, мислив, умудрявся, ..Як Турна-ворога побити, Царя Латина ускромити (І. Котляревський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прикорочати — прикороча́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. прикорочати — і прикоротати, -аю, -аєш, недок., прикоротити, -очу, -отиш, док., перех., розм. 1》 Те саме, що укорочувати. 2》 кого, перен., діал.Приборкувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прикорочати — ПРИКОРОЧА́ТИ, ПРИКОРОТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИКОРОТИ́ТИ, очу́, о́тиш, док., що, розм. 1. Те саме, що укоро́чувати. Кінь зробив великий стрибок – наче хотів скинути їздця. Всі шарахнули врозтіч. Але Григорій Іванович гукнув: “Не балуй!... Словник української мови у 20 томах
  4. прикорочати — ПРИКОРОЧА́ТИ і ПРИКОРОТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИКОРОТИ́ТИ, очу́, о́тиш, док., перех., розм. 1. Те саме, що укоро́чувати. Кінь зробив великий стрибок — наче хотів скинути їздця. Всі шарахнули врозтіч. Але Григорій Іванович гукнув: «Не балуй!... Словник української мови в 11 томах
  5. прикорочати — Прикороча́ти, -ча́ю, -єш, сов. с прикороти́ти, -чу́, -ти́ш гл. Укорачивать, укоротить. Словник української мови Грінченка