1. Словник української мови Грінченка

присаджувати

Присаджувати, -джую, -єш

сов. в. присади́ти, -джу́, -диш, гл.

1) Садить, посадить еще въ добавленіе къ раньше посаженному.

2) Засаживать, засадить (за работу). Звикла бігати та гуляти, так хто тебе присадить за роботу. Кв. То це вона в вас і досі в ляльки гуляється? Сором, велика вже: пора за гребінь присадити, нехай пряде. Харьк.

3) Осаживать, осадить внизъ; опускать, опустить внизъ. Мик. 481.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. присаджувати — приса́джувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. присаджувати — [приесаджуватие] -уйу, -уйеиш Орфоепічний словник української мови
  3. присаджувати — -джую, -джуєш, недок., присадити, -саджу, -садиш, док., перех. 1》 Садити (рослини) на додачу до посаджених раніше. 2》 за що, до чого, заст. Змушувати когось сидіти де-небудь (перев. для виконання якоїсь роботи). 3》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. присаджувати — ПРИСА́ДЖУВАТИ, джую, джуєш, недок., ПРИСАДИ́ТИ, саджу́, са́диш, док., що. 1. Садити (рослини) на додаток до посаджених раніше. Присадити троянди. 2. за що, до чого, заст. Змушувати когось сидіти де-небудь (перев. для виконання якоїсь роботи). Словник української мови у 20 томах
  5. присаджувати — ОПУСКА́ТИ (переміщувати нижче, донизу), СПУСКА́ТИ, ЗНИ́ЖУВАТИ, УПУСКА́ТИ (ВПУСКА́ТИ), ПОПУСКА́ТИ, ЗВІ́ШУВАТИ, ОСА́ДЖУВАТИ, ПРИСА́ДЖУВАТИ, ОСАДЖА́ТИ рідше; ПОНУ́РЮВАТИ, ПОТУ́ПЛЮВАТИ, ПОТУПЛЯ́ТИ (про голову, очі, зір). — Док. Словник синонімів української мови
  6. присаджувати — ПРИСА́ДЖУВАТИ, джую, джуєш, недок., ПРИСАДИ́ТИ, саджу́, са́диш, док., перех. 1. Садити (рослини) на додаток до посаджених раніше. 2. за що, до чого, заст. Змушувати когось сидіти де-небудь (перев. для виконання якоїсь роботи). Словник української мови в 11 томах