присаджувати

ПРИСА́ДЖУВАТИ, джую, джуєш, недок., ПРИСАДИ́ТИ, саджу́, са́диш, док., перех.

1. Садити (рослини) на додаток до посаджених раніше.

2. за що, до чого, заст. Змушувати когось сидіти де-небудь (перев. для виконання якоїсь роботи).

Горщок сей черепком накрила [Сивилла], Поставила його на жар, І тут Енея присадила, Щоб огоньок [вогник] він роздував (Котл., І, 1952, 155);

— Звикла бігати та гуляти, так хто тебе присадить за роботу? (Кв.-Осн., II, 1956, 424).

3. перен. Примушувати кого-небудь вгамовувати свої пориви, надмірне захоплення чим-небудь і т. ін.; осаджувати.

— Ви не можете, Степане Івановичу, без жарту. — Не можу. А що? Я такий здавна. Тільки Масло мене присадив трохи (Хижняк, Невгамовна, 1961, 317);

— Те, що ви його присадили, добре зробили. Вважає себе абсолютним покорителем дівочих сердець… (Збан., Малин. дзвін, 1958, 226);

// Різким зауваженням примушувати кого-небудь замовкнути.

«Королівна», не дослухавши моїх слів, зразу присадила мене (Вас., І, 1959, 185);

Вже й рота розтулила [Соломія], щоб присадить Степана, але він саме згадав про Ігоря, і вона тільки ворухнула спраглими губами (Кучер, Трудна любов, 1960, 130);

— Драгомире Яковичу, будь обережнішим у виразах. Прямо скажу: я Вірного присадив заради твого авторитету (Логв., Літа.., 1960, 40).

4. Різко затримувати, уповільнювати хід, біг (коня); зупиняти на повному скаку.

Шалено присадив [Хома] коня перед самим генералом, заступаючи від нього своїх їздових (Гончар, ІІІ, 1959, 357).

5. Опускати нижче, донизу.

Навіть біля клубу він стоїть-стоїть, а тоді шасть! за кущ, витягне сукнину з задньої кишені і вже наярює свої хромові, а тоді, озирнувшись, ще й присадить халявку, щоб гармошкою була… (Гончар, Тронка, 1963, 46);

// перен. Штучно зменшувати, занижувати (ціни).

То власник землі раптом підвищить розмір оренди.., то паризькі покупці присадять ціни на пристойний урожай (Ю. Янов., II, 1954, 49).

6. мет. Додавати присадні матеріали під час плавлення у плавильну піч.

Модифіковані — це такі чавуни, в які перед розливанням у форми додають (присаджують) різні речовини для подрібнення структури металевої основи чавуну (Метод. викл. фрез. спр., 1958, 42).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. присаджувати — приса́джувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. присаджувати — [приесаджуватие] -уйу, -уйеиш Орфоепічний словник української мови
  3. присаджувати — -джую, -джуєш, недок., присадити, -саджу, -садиш, док., перех. 1》 Садити (рослини) на додачу до посаджених раніше. 2》 за що, до чого, заст. Змушувати когось сидіти де-небудь (перев. для виконання якоїсь роботи). 3》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. присаджувати — ПРИСА́ДЖУВАТИ, джую, джуєш, недок., ПРИСАДИ́ТИ, саджу́, са́диш, док., що. 1. Садити (рослини) на додаток до посаджених раніше. Присадити троянди. 2. за що, до чого, заст. Змушувати когось сидіти де-небудь (перев. для виконання якоїсь роботи). Словник української мови у 20 томах
  5. присаджувати — ОПУСКА́ТИ (переміщувати нижче, донизу), СПУСКА́ТИ, ЗНИ́ЖУВАТИ, УПУСКА́ТИ (ВПУСКА́ТИ), ПОПУСКА́ТИ, ЗВІ́ШУВАТИ, ОСА́ДЖУВАТИ, ПРИСА́ДЖУВАТИ, ОСАДЖА́ТИ рідше; ПОНУ́РЮВАТИ, ПОТУ́ПЛЮВАТИ, ПОТУПЛЯ́ТИ (про голову, очі, зір). — Док. Словник синонімів української мови
  6. присаджувати — Присаджувати, -джую, -єш сов. в. присади́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Садить, посадить еще въ добавленіе къ раньше посаженному. 2) Засаживать, засадить (за работу). Звикла бігати та гуляти, так хто тебе присадить за роботу. Кв. Словник української мови Грінченка