присаджувати
ПРИСА́ДЖУВАТИ, джую, джуєш, недок., ПРИСАДИ́ТИ, саджу́, са́диш, док., що.
1. Садити (рослини) на додаток до посаджених раніше.
Присадити троянди.
2. за що, до чого, заст. Змушувати когось сидіти де-небудь (перев. для виконання якоїсь роботи).
Горщок сей черепком накрила [Сивилла], Поставила його на жар, І тут Енея присадила, Щоб огоньок [вогник] він роздував (І. Котляревський);
– Звикла бігати та гуляти, так хто тебе присадить за роботу? (Г. Квітка-Основ'яненко).
3. перен. Примушувати кого-небудь угамовувати свої пориви, надмірне захоплення чим-небудь і т. ін.; осаджувати.
– Ви не можете, Степане Івановичу, без жарту. – Не можу. А що? Я такий здавна. Тільки Масло мене присадив трохи (А. Хижняк);
– Те, що ви його присадили, добре зробили. Вважає себе абсолютним покорителем дівочих сердець... (Ю. Збанацький);
// Різким зауваженням примушувати кого-небудь замовкнути.
“Королівна”, не дослухавши моїх слів, зразу присадила мене (С. Васильченко);
Вже й рота розтулила [Соломія], щоб присадить Степана, але він саме згадав про Ігоря, і вона тільки ворухнула спраглими губами (В. Кучер).
4. Різко затримувати, уповільнювати хід, біг (коня); зупиняти на повному скаку.
Шалено присадив [Хома] коня перед самим генералом, заступаючи від нього своїх їздових (О. Гончар).
5. Опускати нижче, донизу.
Навіть біля клубу він стоїть-стоїть, а тоді шасть! за кущ, витягне сукнину з задньої кишені і вже наярює свої хромові, а тоді, озирнувшись, ще й присадить халявку, щоб гармошкою була... (О. Гончар);
// перен. Штучно зменшувати, занижувати (ціни).
То власник землі раптом підвищить розмір оренди.., то паризькі покупці присадять ціни на пристойний урожай (Ю. Яновський).
6. мет. Додавати присадні матеріали під час плавлення в плавильну піч.
Модифіковані – це такі чавуни, в які перед розливанням у форми додають (присаджують) різні речовини для подрібнення структури металевої основи чавуну (з навч. літ.).
Значення в інших словниках
- присаджувати — приса́джувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- присаджувати — [приесаджуватие] -уйу, -уйеиш Орфоепічний словник української мови
- присаджувати — -джую, -джуєш, недок., присадити, -саджу, -садиш, док., перех. 1》 Садити (рослини) на додачу до посаджених раніше. 2》 за що, до чого, заст. Змушувати когось сидіти де-небудь (перев. для виконання якоїсь роботи). 3》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- присаджувати — ОПУСКА́ТИ (переміщувати нижче, донизу), СПУСКА́ТИ, ЗНИ́ЖУВАТИ, УПУСКА́ТИ (ВПУСКА́ТИ), ПОПУСКА́ТИ, ЗВІ́ШУВАТИ, ОСА́ДЖУВАТИ, ПРИСА́ДЖУВАТИ, ОСАДЖА́ТИ рідше; ПОНУ́РЮВАТИ, ПОТУ́ПЛЮВАТИ, ПОТУПЛЯ́ТИ (про голову, очі, зір). — Док. Словник синонімів української мови
- присаджувати — ПРИСА́ДЖУВАТИ, джую, джуєш, недок., ПРИСАДИ́ТИ, саджу́, са́диш, док., перех. 1. Садити (рослини) на додаток до посаджених раніше. 2. за що, до чого, заст. Змушувати когось сидіти де-небудь (перев. для виконання якоїсь роботи). Словник української мови в 11 томах
- присаджувати — Присаджувати, -джую, -єш сов. в. присади́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Садить, посадить еще въ добавленіе къ раньше посаженному. 2) Засаживать, засадить (за работу). Звикла бігати та гуляти, так хто тебе присадить за роботу. Кв. Словник української мови Грінченка