прислуга

Значення в інших словниках

1. прислуга — прислу́га 1 іменник жіночого роду, істота хатня робітниця прислу́га 2 іменник жіночого роду обслуга Орфографічний словник української мови
2. прислуга — [приеслуга] -гие, д. і м. -уз'і Орфоепічний словник української мови
3. прислуга — -и, ж. 1》 заст. Хатня робітниця; наймичка. 2》 збірн., заст. Слуги, челядь. 3》 збірн., рідко. Те саме, що обслуга. 4》 діал. Послуга. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. прислуга — 1. див. служанка 2. це дія Словник чужослів Павло Штепа
5. прислуга — ПРИСЛУ́ГА, и, ж. 1. Хатня робітниця; наймичка. Неля знала, що послушниці “рекрутуються” з простих, без середньої освіти, дівчат, які, навіть прийнявши сан, виконують роботу прислуг (Ірина Вільде). 2. збірн. Слуги, челядь. Словник української мови у 20 томах
6. прислуга — ПО́СЛУГА (дія, вчинок, що дає користь, допомогу іншому), ЛА́СКА, УСЛУ́ГА (ВСЛУ́ГА) заст., МИ́ЛІСТЬ заст., ПРИСЛУ́ГА діал.; УВА́ЖНІСТЬ, ЛЮБ'Я́ЗНІСТЬ (готовність прислужитися іншій людині). Словник синонімів української мови
7. прислуга — ПРИСЛУ́ГА, и, ж. 1. заст. Хатня робітниця; наймичка. Неля знала, що послушниці «рекрутуються» з простих, без середньої освіти, дівчат, які, навіть прийнявши сан, виконують роботу прислуг (Вільде, Сестри.., 1958, 426). 2. збірн., заст. Слуги, челядь. Словник української мови в 11 томах