прислуга
ПРИСЛУ́ГА, и, ж.
1. заст. Хатня робітниця; наймичка.
Неля знала, що послушниці «рекрутуються» з простих, без середньої освіти, дівчат, які, навіть прийнявши сан, виконують роботу прислуг (Вільде, Сестри.., 1958, 426).
2. збірн., заст. Слуги, челядь.
— Зараз, серденько, баба прийде, — говорить [пан] панії, вмовляючи її. — Та де вона була? — Певно, щось робила, любко. Се моя вся прислуга (Вовчок, І, 1955, 121);
Навкруги розлягається голосний гомін людських голосів, бреньк [бренькіт] склянок і біганина прислуги (Кобр., Вибр., 1954, 30).
3. збірн., рідко. Те саме, що обслу́га.
Народу натовпилось такого багато, що ледве можна було протовпитись. Прислуга в кофейні бігала, вешталась, мов несамовита (Н.-Лев., V, 1966, 139);
Прислуги [в клініці] багато, і все дуже хутко робиться (Л. Укр., V, 1956, 253);
Поміж бійців пішли поголоски про якусь нову, німецького виробу, автоматичну «берту».., що стріляє й коректується без орудійної [гарматної] прислуги (Смолич, Театр.., 1940, 49).
4. діал. Послуга.
Тухольці.. чи то з цікавості, чи з звичайної гостинності частенько сходилися з боярином і робили йому деякі прислуги (Фр., VI, 1951, 41);
Зробіть мені одну прислугу. Напишіть мені зараз, як одержите цього листа, в якому готелі у Львові я міг би спинитися, (Коцюб., III, 1956, 265);
Видима річ, що винайти машини без гуркоту, значить, зробити велику прислугу людськості (Сам., II, 1958, 249).
◊ Ведме́жа прислу́га — те саме, що Ведме́жа по́слуга ( див. ведме́жий).
Вже мені не везе з перекладачами, що подієш. Ведмежу прислугу роблять мені (Коцюб., III, 1956, 192).
Значення в інших словниках
- прислуга — прислу́га 1 іменник жіночого роду, істота хатня робітниця прислу́га 2 іменник жіночого роду обслуга Орфографічний словник української мови
- прислуга — [приеслуга] -гие, д. і м. -уз'і Орфоепічний словник української мови
- прислуга — -и, ж. 1》 заст. Хатня робітниця; наймичка. 2》 збірн., заст. Слуги, челядь. 3》 збірн., рідко. Те саме, що обслуга. 4》 діал. Послуга. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прислуга — 1. див. служанка 2. це дія Словник чужослів Павло Штепа
- прислуга — ПРИСЛУ́ГА, и, ж. 1. Хатня робітниця; наймичка. Неля знала, що послушниці “рекрутуються” з простих, без середньої освіти, дівчат, які, навіть прийнявши сан, виконують роботу прислуг (Ірина Вільде). 2. збірн. Слуги, челядь. Словник української мови у 20 томах
- прислуга — ПО́СЛУГА (дія, вчинок, що дає користь, допомогу іншому), ЛА́СКА, УСЛУ́ГА (ВСЛУ́ГА) заст., МИ́ЛІСТЬ заст., ПРИСЛУ́ГА діал.; УВА́ЖНІСТЬ, ЛЮБ'Я́ЗНІСТЬ (готовність прислужитися іншій людині). Словник синонімів української мови
- прислуга — Прислуга, -ги ж. Услуга. Словник української мови Грінченка